шлюп

ШЛЮП – ШЛЮПКА

Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами. 3. Тихохідний сторожовий корабель.

Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.

Значення в інших словниках

1. шлюп — ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII–XIX ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (С.  Словник української мови у 20 томах
2. шлюп — шлюп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шлюп — -а, ч. 1》 У флоті 18-19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2》 Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3》 У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шлюп — (голл. sloep) 1. Військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом. 2. Тип вітрильного спорядження для однощоглових спортивних яхт.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. шлюп — Вітрильне судно з 1 щоглою і 2 вітрилами: бермудським або ґафельним ґротом і фоком, що піднімається на штагу перед щоглою.  Універсальний словник-енциклопедія
6. шлюп — ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII-XIX ст.— трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (Добр.  Словник української мови в 11 томах