шлюс

ШЛЮС, а, ч., діал.

Кінець (у 2 знач.).

Якби що до чого, пані вчителько, то я'ю [його] добре і в очі не видів [бачив]: вкинули мені якогось офіцера до хати – і шлюс (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. шлюс — шлюс досить, кінець, годі (ср, ст): Третього дня Рурка, що ніколи не пив за свої гроші й вмів розповідати дуже багато історій, при зустрічі на Ґрудку у Зісля над пивом говорив йому просто в ніс: “Ти є фраїр.  Лексикон львівський: поважно і на жарт