Словник української мови у 20 томах

шляхетніш

ШЛЯХЕ́ТНІШ.

Вищ. ст. до шляхе́тно.

[Марьяна:] Спасенна річ; аж тому не буть!.. Ну прощавай! Почастував... Спасибі!.. Було б хоч шляхетніш ударити, щоб заніміла зразу Я на ножі!.. (М. Старицький).

Словник української мови (СУМ-20)