шмагнути

ШМАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим.

Однокр. до шмага́ти.

Григор шмагнув пужалном гнідого (Є. Гуцало);

[Свирид:] Вітер із снігом так і шмагне в очі... (М. Коцюбинський);

В обличчя ударив вітер, жбурнув жменю гострих сніжинок і різко шмагнув по колінах (Н. Рибак);

* Образно. Дівчина зблідла, шмагнула Дмитра лютим поглядом і одвернулась (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. шмагнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
2. шмагнути — шмагну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. шмагнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до шмагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шмагнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. шмагнути — ШМАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до шмага́ти. Григор шмагнув пужалном гнідого (Гуц., Скупана.., 1965, 19); [Свирид:] Вітер із снігом так і шмагне в очі… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах