шмат
ШМАТ¹, а, ч.
Те саме, що шмато́к.
Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими .. ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній);
Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко);
Він ухопив на виделку здоровий шмат поросятини й нагріб півтарілки начинки (І. Нечуй-Левицький);
Вона приготувала і хотіла нести пляшку молока та шмат житнього хліба – любимий Іванів харч (С. Чорнобривець);
До друкарні на вулицю Ягайлонську мав [Начко] чималий шмат дороги, треба було спішити (І. Франко);
Несподівано з туману виплив чималий шмат зоряного неба і простягся до самого обрію (М. Трублаїні);
Галявину перетинав білий мур, і за ним виднівся шмат поля (Ю. Смолич);
Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах, що розкинувся на десятки кілометрів (О. Гончар);
На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка);
Талановиті руки умільця перетворили дешевий матеріал (чурбак з букового окоренка, грудку каоліну, шмат лляної тканини) на річ, варту золотого злитка (І. Волошин);
Жайсак з гримасою болю раз у раз торкався коліна, куди все ж таки дзьобнув його орел, видерши чималий шмат хутра з шкіряних штанів і разом із ним шматок живого м'яса (З. Тулуб);
Над долиною, де розкинулось село, ще висить густий туман. Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник);
Я прожив немалий шмат часу і скільки бачив вихилясів та стрибків моди, приміром, на одіж та взуття! (М. Рильський).
ШМАТ², присл., розм.
Велика кількість; багато.
Худоби було шмат (С. Руданський);
Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало (Сл. Б. Грінченка);
Дуже-таки шмат грошей у них стало (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)