шмата
ШМА́ТА, и, ж., розм.
Те саме, що шмати́на 1.
Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками, мазали різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою, котра служила замість губки (І. Франко);
Витяг [Іван] з-за халяви якусь стару, подерту шмату та й розвиває її довгий час .. З тої шмати витяг податкову книжечку (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)