шмаряти
ШМАРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок. і док., що, розм.
Кидати; кинути.
Бог тот шматок шмарив на воду, і стався кус землі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ШМАРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок. і док., що, розм.
Кидати; кинути.
Бог тот шматок шмарив на воду, і стався кус землі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)