шматка
ШМА́ТКА, и, ж., розм.
Те саме, що шмати́на 1.
Рана була зовсім пуста. Вовкун промив її водою з поблизької кернички, зав'язав шматкою (І. Франко);
Інженер-механік з'являється першим; витирає шматкою замаслені руки (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)