шматка
Шма́тка. Зменш, від шмата. Ганчірочка, платника. Мама саме перебирала між ґудзами шматок, у котрих знаходилося зав’язане деяке насіння (Коб., Огрівай, сонце..., 211)
// пол. szmatka — ганчірочка, клаптик.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.