шовковик
ШОВКОВИ́К, а́, ч.
1. Гусениця шовковицевого шовкопряда.
Листям учитель годував шовковиків. Ми з Яшком у себе теж посадили, шовковицю (П. Панч);
– У нас були кози, був виноградник, садок. А в садку маслини. Багато маслин і горіхів і морен, де ми розводили шовковиків (З. Тулуб).
2. Робітник шовкової промисловості.
Дарницькі шовковики освоїли виробництво високоякісних тканин “Черемшина”, “Славутич”, “Оксана” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)