шовінізм
ШОВІНІ́ЗМ, у, ч.
Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами.
У нього [І. Франка] нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (М. Коцюбинський);
КПРС веде послідовну боротьбу з залишками національної обмеженості, проти будь-яких проявів місництва, націоналізму, шовінізму (з мови документів).
(1) Великодержа́вний шовіні́зм – ідеологія і позиція, яка виражається в некритичному ставленні до власного народу, в пропагуванні його винятковості; погорда і ненависть до інших народів, розпалювання національної ворожнечі між народами; крайня форма націоналізму державної нації щодо національних меншин.
Леся Українка писала, що у неї бувають такі настрої, що хотіла б виступити з полемікою супроти великодержавного шовінізму Струве, але потім вирішила, що не варто, бо краще написати поему (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)