шовінізм

шовіні́зм

одна з різновидностей буржуазного націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами в ім’я класових інтересів буржуазії. Ш. протистоїть пролетарський інтернаціоналізм. Назва Ш. походить від прізвища солдата наполеонівської армії Шовена, який став відомий під час єгипетського походу 1798 – 1801 pp. людиноненависницьким ставленням до арабського населення.

Значення в інших словниках

1. шовінізм — У. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм.  Літературне слововживання
2. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І.  Словник української мови у 20 томах
3. шовінізм — шовіні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шовінізм — -у, ч. Крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. Великодержавний шовінізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шовінізм — Ідеологія і позиція, яка виражається в некритичному ставленні до власного народу; також погорда і ненависть до ін. народів; крайня форма націоналізму.  Універсальний словник-енциклопедія
6. шовінізм — Шовіні́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І.  Словник української мови в 11 томах