шовінізм

ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами.

У нього [І. Франка] нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце (Коцюб., III, 1956, 39);

КПРС веде послідовну боротьбу з залишками національної обмеженості, проти будь-яких проявів місництва, націоналізму, шовінізму (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 37).

Великодержа́вний шовіні́зм див. великодержа́вний.

Значення в інших словниках

1. шовінізм — У. Ідеологія й політика крайнього войовничого націоналізму: великодержавний шовінізм.  Літературне слововживання
2. шовінізм — ШОВІНІ́ЗМ, у, ч. Найреакційніша форма буржуазного націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. У нього [І.  Словник української мови у 20 томах
3. шовінізм — шовіні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шовінізм — -у, ч. Крайній вияв націоналізму, що пропагує національну винятковість, ненависть до інших національностей, розпалює ворожнечу між країнами й народами. Великодержавний шовінізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шовінізм — шовіні́зм одна з різновидностей буржуазного націоналізму, проповідь національної виключності одних націй і цькування інших, розпалювання ворожнечі між народами й країнами в ім’я класових інтересів буржуазії. Ш. протистоїть пролетарський інтернаціоналізм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шовінізм — Ідеологія і позиція, яка виражається в некритичному ставленні до власного народу; також погорда і ненависть до ін. народів; крайня форма націоналізму.  Універсальний словник-енциклопедія
7. шовінізм — Шовіні́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)