шолопання

ШОЛО́ПАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шоло́пати¹ і звуки, утворювані цією дією.

Юзько не обзивався. .. Лиш чути було шолопання і ступання Юзька коло печі (О. Кобилянська);

Виразно чути шолопання чим раз, то ближче хатніх дверей... (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. шолопання — Шоло́пання: — шарудіння, шелестіння [14,V]  Словник з творів Івана Франка
2. шолопання — див. шум  Словник синонімів Вусика
3. шолопання — шоло́пання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
4. шолопання — -я, с., діал. Дія за знач. шолопати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шолопання — ШОЛО́ПАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шоло́пати і звуки, утворювані цією дією. Юзько не обзивався. ..Лиш чути було шолопання і ступання Юзька коло печі (Коб., III, 1956, 496); Виразно чути шолопання чим раз, то ближче хатніх дверей… (Фр., VIII, 1952, 344).  Словник української мови в 11 томах