шоферів
ШОФЕ́РІВ, рова, рове.
Прикм. до шофе́р; належний шоферові.
Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (О. Гончар);
Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи, що означає цей рух, зменшив газ (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)