Словник української мови у 20 томах

шоферів

ШОФЕ́РІВ, рова, рове.

Прикм. до шофе́р; належний шоферові.

Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (О. Гончар);

Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи, що означає цей рух, зменшив газ (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шоферів — шофе́рів прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. шоферів — -рова, -рове. Прикм. до шофер. || Належний шоферові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шоферів — ШОФЕ́РІВ, рова, рове. Прикм. до шофер; належний шоферові. Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері (Гончар, IV, 1960, 43); Він мимоволі доторкнувся рукою до шоферового плеча, і той, з практики знаючи...  Словник української мови в 11 томах