шпагат
ШПАГА́Т, у, ч.
1. Зсукана, випрядена товста нитка, яку використовують для упаковування, зв'язування, зшивання і т. ін.; шворка.
В кутку під стіною лежала купа нових книжок, зв'язаних шпагатом (М. Коцюбинський);
Коли я примотував шпагатом до очерету обидва боки каючка, я відчув, що неабияк нервуюсь, бо все не потрапляв як слід туго примотати, щоб човен не рухався (Олесь Досвітній);
По боках була .. бунда позшивана білим шпагатом (Л. Мартович);
На берег зійшов хлопчик, тримаючи в руці змотаний шпагат з нанизаними на ньому гачками (М. Трублаїні);
* Образно. Воно [сонце] пронизувало темінь цілим віялом напнутих і тремтливих -гарячих сонячних шпагатів (Ю. Смолич).
2. спорт. Фігура в гімнастиці, для виконання якої гімнаст повільно опускається, розводячи ноги до повного стикання їх з підлогою, так що вони утворюють одну пряму лінію.
Вони [спортсменки] то звивалися кільцем, то витягувалися “шпагатом”, то плазували по зів'ялій траві, мов величезні кішки, що підкрадаються до здобичі (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)