шпагатиння

ШПАГАТИ́ННЯ, я, с.

Збірн. до шпага́т 1.

* У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. шпагатиння — шпагати́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. шпагатиння — -я, с. Збірн. до шпагат 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шпагатиння — ШПАГАТИ́ННЯ, я, е. Збірн. до шпага́т 1. *У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Мушк., Серце.., 1962, 302).  Словник української мови в 11 томах