шпагатиння

ШПАГАТИ́ННЯ, я, е. Збірн. до шпага́т 1.

*У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Мушк., Серце.., 1962, 302).

Значення в інших словниках

1. шпагатиння — ШПАГАТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до шпага́т 1. * У порівн. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
2. шпагатиння — шпагати́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шпагатиння — -я, с. Збірн. до шпагат 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови