шпалір
ШПАЛІ́Р, ле́ру, ч., заст.
Шпалера (у 1, 2, 4 знач.).
На те, щоб набути шматок шпалеру з червоними рожами під образи – пішли усі яйця, які збирались одно до одного (М. Коцюбинський);
Він так виразно уявив собі двоповерховий будинок з різьбленими балконами і віконницями, шпалерам рожевих мальв перед вікнами.., аж здалося йому, наче в кімнату разом з надвечірнім вітерцем занесло й запах живиці (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)