Словник української мови у 20 томах

шпинат

ШПИНА́Т, у, ч.

1. Трав'яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим.

Внаслідок короткого вегетаційного періоду шпинат є особливо цінною ущільнюючою культурою для весняного, осіннього і зимового споживання (з наук. літ.);

Шпинат використовують у протертому вигляді для приготування бабок і страв (з наук.-попул. літ.).

2. Страва або приправа з листя цієї рослини.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шпинат — шпина́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. шпинат — -у, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим. 2》 Страва або приправа з листя цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпинат — Одно- і дворічні трав'янисті рослини родини лободових, походять із Середньої Азії; овочева культура; листя зібране в розетку (містить багато вітамінів і солей, особливо заліза), використовують в їжу.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. шпинат — ШПИНА́Т, у, ч. 1. Трав’яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим.  Словник української мови в 11 томах