шпичкуватий
ШПИЧКУВА́ТИЙ, а, е.
Такий, як шпичка, подібний до шпички (у 1 знач.); колючий;
// Який має шпички (у 4 знач.).
Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів, щук, сулу та линів із янтарними очима (З. Тулуб);
* Образно. Хома відштовхнувся від столу руками так, що кістки йому захрустіли, і шпичкуватими від рішучості очима втупився в шуряка (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)