шрамуватий
ШРАМУВА́ТИЙ, а, е.
Покритий шрамами.
– Поїхала [Галина Сафронівна] до Івана Сидоровича .. – і задоволена посмішка заграла на шрамуватому обличчі [шофера] (О. Підсуха);
// Покритий подряпинами, порізами і т. ін. (про дерево).
Підіймає берест віття, – кору зносить шрамувату – знак гарячий лихоліття в тілі дерева-солдата (М. Рудь).
Словник української мови (СУМ-20)