штабний
ШТАБНИ́Й, а́, е́.
Прикм. до штаб.
Осідланий кінь завжди стояв у штабній стайні на випадок екстрених виїздів (З. Тулуб);
До вагона Пархоменко повернувся, коли вже штабний поїзд був на станції Баси (П. Панч);
[Ватутін:] Товаришу член Військової ради! Штабний взвод вишикуваний і жде вашого слова (Л. Дмитерко);
// Який працює в штабі, при штабі.
Після півночі комбриг, доручивши командування одному з своїх штабних офіцерів, вирвався на часинку в село і зайшов у хату, де лежав його син (Ю. Бедзик);
– Яким чином ви взяли Бар і Комарівці? – тихо спитав Боженка один з штабних працівників (О. Довженко);
// у знач. ім. штабни́й, ного, ч. Військовослужбовець, який працює в штабі, при штабі.
Кожного полоненого, якого приводять розвідники, вони здають у штаб під розписку. Штабні далі його відправляють, теж під розписку (В. Кучер);
А Брат все гукає ординарця-небогу. В бліндаж щохвилини вбігали штабні (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)