штанина
ШТАНИ́НА, и, ж., розм.
Частина штанів, яка надягається на одну ногу; холоша.
Завивав пронизливий вітер, лягав на посинілі стегна, влітав і вилітав у дірки Василевої штанини (Г. Епік);
От він злазити почав. Сповз на стовбурину... Враз собака загарчав І вхопив штанину (Г. Бойко);
Гурт молоді з відрами й ганчірками в руках мив, вишкрібував підлогу. Хлопці були схожі на цибатих чорногузів – високо закачані штанини, голі ноги в калошах (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)