штани

ШТАНИ́, ів, мн.

1. Одяг, який має дві холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги.

Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (М. Коцюбинський);

Платон був одягнений в сині штани-кльош і матроську сорочку з білосніжним коміром (Ю. Збанацький);

* Образно. – Отож, громадяни європейці, – раптом звертається подоляк до уявної громади європейців, – отож! Не для того ми вас визволяли, щоб ви замість старих фашистів та понаставляли нових, у демократичних штанях! (О. Гончар);

// перен., розм. Особа чоловічої статі.

[Степан:] Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш? [Прокіп:] Чому, ти сам сказав, що тепер спідниця штанам ходу не дає. Тому й кричу – геть бабів (О. Корнійчук).

2. мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву.

Витяг [орел] назад коротку лапу в штанях з пір'я і розправив могутні крила (О. Донченко).

◇ Без штані́в (рідше без штанці́в) під стіл бі́гати (ходи́ти) див. бі́гати;

(1) В одни́х штана́х – нічого не маючи, без нічого.

– А чого ж, палац таки можна спалити, – заступалися деякі дядьки за Левка. – Хай не муляє очі. Тоді й Ананас, як миленький, в одних штанах вискочить з села (М. Стельмах);

Зали́ши́тися (лиши́тися, рідко зоста́тися) без соро́чки (без штані́в) див. залиша́тися;

Полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) див. полата́ти;

Протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́ див. протира́ти;

Реп'яхо́м (смоло́ю, як (мов, ні́би і т. ін.) реп'я́х (п'я́вка, [ше́вська] смола́)) [кожу́ха (до кожу́ха, до штані́в, у соба́чий хвіст і т. ін.)] див. реп'я́х;

Роди́вся без соро́чки, помру́ без штані́в див. роди́тися;

Труси́ти штана́ми (штаньми́) див. труси́ти;

(2) Ха́та без штані́в жарт. – ха́та без сіней.

Значення в інших словниках

1. штани — (одяг на ноги) панталони, (широкі) шаровари, (з грубого полотна) холоші, заст. (з полотна) порти, діал.: гачі, ногавиці, ногавки.  Словник синонімів Полюги
2. штани — У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки? Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. штани — р. пантал|ь|они, (вузькі) райтузи, (широкі) шаравари, (що обтягають литки) галіфе, (до колін) шорти, (суконні) ногавиці, д. холошні, (з доморобного полотна) ногавки; штанці, штанята.  Словник синонімів Караванського
4. штани — Штаненята, штанці, штанчата, штанята  Словник синонімів Вусика
5. штани — штани́ множинний іменник  Орфографічний словник української мови
6. штани — штани́ штани|| = бікси ◊ накла́сти повні штани́ → накласти ◊ накопати в штани́ → накопати ◊ припасува́ти до штанів сильно вдарити долонею по сідницях (ст)|| = пацнути ◊ фасува́ти в штани́ → фасувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. штани — Штани мої сині, дома двоє в скрині, так скинь мої, коли в тебе є свої. Не одягай чужих речей, якщо маєш свої.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. штани — -ів, мн. 1》 Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. || перен., розм. Особа чоловічої статі. 2》 мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. штани — без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати.  Фразеологічний словник української мови
10. штани — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм.  Словник синонімів української мови
11. штани — Штани́, -ні́в, -на́м, -на́ми, в -на́х і в -нях  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. штани — ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
13. штани — Штани, -нів м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ)...  Словник української мови Грінченка