штани —
(одяг на ноги) панталони, (широкі) шаровари, (з грубого полотна) холоші, заст. (з полотна) порти, діал.: гачі, ногавиці, ногавки.
Словник синонімів Полюги
штани —
У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки? Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
штани —
р. пантал|ь|они, (вузькі) райтузи, (широкі) шаравари, (що обтягають литки) галіфе, (до колін) шорти, (суконні) ногавиці, д. холошні, (з доморобного полотна) ногавки; штанці, штанята.
Словник синонімів Караванського
штани —
ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг, який має дві холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (М.
Словник української мови у 20 томах
штани —
штани́ множинний іменник
Орфографічний словник української мови
штани —
штани́ штани|| = бікси ◊ накла́сти повні штани́ → накласти ◊ накопати в штани́ → накопати ◊ припасува́ти до штанів сильно вдарити долонею по сідницях (ст)|| = пацнути ◊ фасува́ти в штани́ → фасувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
штани —
Штани мої сині, дома двоє в скрині, так скинь мої, коли в тебе є свої. Не одягай чужих речей, якщо маєш свої.
Приповідки або українсько-народня філософія
штани —
-ів, мн. 1》 Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. || перен., розм. Особа чоловічої статі. 2》 мисл. Шерсть, пір'я на зовнішньому боці ніг у тварини, які відрізняються від іншого покриву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
штани —
без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати.
Фразеологічний словник української мови
штани —
ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм.
Словник синонімів української мови
штани —
Штани́, -ні́в, -на́м, -на́ми, в -на́х і в -нях
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
штани —
ШТАНИ́, ів, мн. 1. Одяг (перев. чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямилась [мати] навіть, як довелося шить їй штани (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
штани —
Штани, -нів м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. штани до паска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ)...
Словник української мови Грінченка