Словник української мови у 20 томах

штивність

ШТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., діал.

Властивість за знач. шти́вний.

Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанував інший настрій (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штивність — Шти́вність. Скутість, вимушеність поведінки, церемонність. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанува інший настрій (Коб., Земля, 233) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
  2. штивність — шти́вність іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  3. штивність — -ності, ж., діал. Властивість за знач. штивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штивність — ШТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. шти́вний. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанував інший настрій (Коб., II, 1956, 18).  Словник української мови в 11 томах