штивність
Шти́вність. Скутість, вимушеність поведінки, церемонність. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанува інший настрій (Коб., Земля, 233)
// пол. sztywność — 1) жорсткість, твердість, 2) непорушність, негнучкість, 3) перен. церемонність, скутість, вимушеність (про поведінку, стосунки тощо); див. іще штивний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.