штивність
Шти́вність. Скутість, вимушеність поведінки, церемонність. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанува інший настрій (Коб., Земля, 233)
// пол. sztywność — 1) жорсткість, твердість, 2) непорушність, негнучкість, 3) перен. церемонність, скутість, вимушеність (про поведінку, стосунки тощо); див. іще штивний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штивність — ШТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. шти́вний. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанував інший настрій (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- штивність — шти́вність іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- штивність — -ності, ж., діал. Властивість за знач. штивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штивність — ШТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. шти́вний. Уся штивність і замішання, вся несміливість, що все-таки не покидала гостей в освітлених покоях, зникла нараз, і запанував інший настрій (Коб., II, 1956, 18). Словник української мови в 11 томах