штивно

Шти́вно. Присл. до штивний. Все стояло непорушно, штивно, пило спокій ночі, що наближалася повільним кроком і гіпнотизувала все магічним місячним світлом (Коб., Земля, 280)

// див. штивний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штивно — ШТИ́ВНО, діал. Присл. до шти́вний. Все стояло непорушно, штивно, пило спокій ночі, що наближалася повільним кроком (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  2. штивно — шти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. штивно — шти́вно 1. твердо (ст) 2. прямо, струнко, поставно (ст): Держався все штивно, голови не звертав у бік, але як було треба, то завжди обертався цілий (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. штивно — діал. Присл. до штивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штивно — ШТИ́ВНО, діал. Присл. до шти́вний. Все стояло непорушно, штивно, пило спокій ночі, що наближалася повільним кроком (Коб., II, 1956, 60). Словник української мови в 11 томах