Словник української мови у 20 томах

штиркати

ШТИРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим і без дод., діал.

Штрикати.

Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (М. Костомаров).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штиркати — Шти́ркати: — штрикати; бити; колоти [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. штиркати — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
  3. штиркати — штирка́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  4. штиркати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Штрикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штиркати — ШТИРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Штрикати. Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (Кост., І, 1967, 49).  Словник української мови в 11 томах
  6. штиркати — Штирка́ти, -ка́ю, -єш гл. = штрикати.  Словник української мови Грінченка