штирхнути

ШТИРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод., діал.

Однокр. до штирха́ти.

[Опанас:] Вони [жовніри] Як ухватили бідну за волосся Та з хати, – я до них, вони мене Штирхнули в груди – отже як, Крий боже, досі, дядечку, болить (М. Костомаров);

Він саме дотягнувся до крихітних соловейкових дітей, коли Настечка і Левко з двох боків штирхнули його патиками. Вуж відлип від гілки, бовтнув у воду (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. штирхнути — штирхну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. штирхнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Однокр. до штирхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штирхнути — КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил.  Словник синонімів української мови
4. штирхнути — ШТИРХНУ́ТИ, ну́, неш, док., перех., діал. Однокр. до штирхати. [Опанас:] Вони [жовніри] Як ухватили бідну за волосся Та з хати,— я до них, вони мене Штирхнули в груди — отже як, Крий боже, досі, дядечку, болить (Кост.  Словник української мови в 11 томах