штрафувати

ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод.

Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.

– Навкруги – скільки оком кинеш – ліси, та... все панські ліси. Ходять люди і кленуть їх, бо за кожну галузинку – під арешт тягнуть, штрафують... (П. Колесник);

// Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін.

Ось оскаженілий німець, покриваний суддею, ударив нашого [футболіста] під ребра, суддя не штрафує, глядачі обурено свистять (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. штрафувати — Гривнити, гривнути, зігривнювати, зігривнити, позігривнювати, погривнювати, погривнити, вирувати, звировувати, звирувати, позвировувати, повировувати, повирувати  Словник чужослів Павло Штепа
2. штрафувати — штрафува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. штрафувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. || Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штрафувати — Штрафува́ти, -фу́ю, -фу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. штрафувати — ШТРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку.  Словник української мови в 11 томах