Словник української мови у 20 томах

штрек

ШТРЕК, у, ч.

Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну поверхню.

Пройшовши центральний стовбур і головний квершлаг, гірники взялися до горизонтальних розгалужень – штреків (Д. Ткач);

Уже прокладено головний відкатний штрек – цей підземний гірничий проспект, головну артерію майбутньої шахти (М. Ю. Тарновський);

Із вентиляційного штреку тягло газом від вибухової речовини (О. Донченко).

△ (1) Польови́й штрек – виробка, що йде по пустій породі поряд із шаром корисної копалини.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. штрек — штрек іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. штрек — -у, ч. Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну поверхню. Польовий штрек — виробка в пустій породі поряд із шаром корисної копалини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штрек — (нім. Strecke) горизонтальна гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. штрек — Горизонтальна або злегка нахилена тунельна гірнича виробка значної довж. і малого поперечного перерізу, не має безпосереднього виходу на поверхню землі.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. штрек — ШТРЕК, у, ч. Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну поверхню.  Словник української мови в 11 томах