штрек
ШТРЕК, у, ч. Горизонтальна підземна гірнича виробка, що йде по пласту корисної копалини і не виходить безпосередньо на земну поверхню.
Пройшовші центральний стовбур і головний квершлаг, гірники взялися до горизонтальних розгалужень — штреків (Ткач, Плем’я.., 1961, 87);
Уже прокладено головний відкатний штрек — цей підземний гірничий проспект, головну артерію майбутньої шахти (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 7);
Із вентиляційного штреку тягло газом від вибухової речовини (Донч., Шахта.., 1949, 33).
Польови́й штрек — виробка, що йде по пустій породі поряд з шаром корисної копалини.
Словник української мови (СУМ-11)