штукований
ШТУКО́ВАНИЙ, а, е, крав., заст.
Дієпр. пас. до штукува́ти¹.
* У порівн. – Цей дід якийсь крем'яний: неначе штукований, складений з крем'яної мозаїки; не швидко розсиплеться, – сказав Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)