штурвальчик
ШТУРВА́ЛЬЧИК, а, ч.
Зменш. до штурва́л 2.
Притримуючи головні телефони, Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (В. Логвиненко);
Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів .. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)