штурвальчик

штурва́льчик

-а, ч.

Зменш. до штурвал 2).

Значення в інших словниках

1. штурвальчик — ШТУРВА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш. до штурва́л 2. Притримуючи головні телефони, Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (В. Логвиненко); Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів .. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. штурвальчик — штурва́льчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штурвальчик — ШТУРВА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш, до штурва́л 2. Притримуючи головні телефони. Липа посилено обертав штурвальчики компенсатора (Логв., Давні рани, 1961, 31); Верстати не чорного кольору, а приємних зеленувато-блакитних тонів.. Матово поблискують пластмасові рукоятки штурвальчиків (Наука.., З, 1962, 9).  Словник української мови в 11 томах