шумнути

ШУМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Однокр. до шумі́ти¹ 3.

У нас так: хтось шумне, а ми критикану штемпель – некерований. І у протокол. І втришия. Тому тихо було – дисципліна (А. Крижанівський).