шурин
ШУ́РИН, а, ч.
Брат дружини.
Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев'яти шуринів, Юговичів (І. Франко);
Мамай заклопотано звівся з стільця .. Потім оглянувся – немає вже Луки, то й облишив збори. Повісив кожанку знову на вішалку. А до шурина – морг (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)