шурин —
ШУ́РИН, а, ч. Брат дружини. Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев'яти шуринів, Юговичів (І. Франко); Мамай заклопотано звівся з стільця .. Потім оглянувся – немає вже Луки, то й облишив збори.
Словник української мови у 20 томах
шурин —
шу́рин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шурин —
-а, ч. Брат дружини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шурин —
ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О.
Словник синонімів української мови
шурин —
ШУ́РИН, а, ч. Брат дружини. Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев’яти шуринів, Юговичів (Фр., XVI, 1955, 15); Мамай заклопотано звівся з стільця..
Словник української мови в 11 томах
шурин —
Шурин, -на м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка