шурупчик

ШУРУ́ПЧИК, а, ч.

Зменш. до шуру́п.

– Коли він в'їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. шурупчик — шуру́пчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шурупчик — -а, ч. Зменш. до шуруп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шурупчик — ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п. — Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Загреб., Шепіт, 1966, 367).  Словник української мови в 11 томах