шурупчик

ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п.

— Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Загреб., Шепіт, 1966, 367).

Значення в інших словниках

1. шурупчик — ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п. – Коли він в'їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
2. шурупчик — шуру́пчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шурупчик — -а, ч. Зменш. до шуруп.  Великий тлумачний словник сучасної мови