шуснути

ШУ́СНУТИ, ну, неш, док., розм.

Те саме, що ша́снути.

Хома таки не витримав: тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (М. Коцюбинський);

На поріг ізнову вийшов хлопець. Озирнувшись навкруги, чи ніхто не дивиться, він швиденько шуснув протоптаною стежкою в бур'яни (С. Васильченко);

Сергій, шуснувши з полу на долівку, за якусь хвилинку встиг надіти валянки, згребти кожух і шапку й вискочити в сіни (А. Хорунжий);

// безос.

Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. шуснути — шу́снути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. шуснути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що шаснути. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шуснути — ПІТИ́ (залишити якесь місце, товариство тощо), ПОДА́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ВІДДАЛИ́ТИСЯ, ЗАБРА́ТИСЯ розм., РЕТИРУВА́ТИСЯ заст., жарт.; ЗНИ́КНУТИ (ЗНИ́КТИ), ЩЕ́ЗНУТИ, ВИ́СЛИЗНУТИ розм., ШУ́СНУТИ розм., ША́СНУТИ розм., ША́СНУТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. шуснути — ШУ́СНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що ша́снути. Хома таки не витримав: тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (Коцюб., І, 1955, 90); На поріг ізнову вийшов хлопець.  Словник української мови в 11 томах