Орфографічний словник української мови

шуснути

шу́снути

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шуснути — ШУ́СНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що ша́снути. Хома таки не витримав: тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (М. Коцюбинський); На поріг ізнову вийшов хлопець.  Словник української мови у 20 томах
  2. шуснути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що шаснути. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шуснути — ПІТИ́ (залишити якесь місце, товариство тощо), ПОДА́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ВІДДАЛИ́ТИСЯ, ЗАБРА́ТИСЯ розм., РЕТИРУВА́ТИСЯ заст., жарт.; ЗНИ́КНУТИ (ЗНИ́КТИ), ЩЕ́ЗНУТИ, ВИ́СЛИЗНУТИ розм., ШУ́СНУТИ розм., ША́СНУТИ розм., ША́СНУТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. шуснути — ШУ́СНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що ша́снути. Хома таки не витримав: тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (Коцюб., І, 1955, 90); На поріг ізнову вийшов хлопець.  Словник української мови в 11 томах