шхуна
ШХУ́НА, и, ж.
Парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.
На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила Нас кличуть в дорогу (І. Муратов);
Треба було весь час тримати шхуну впоперек хвилі, а вітер усе намагався штовхнути її вбік (З. Тулуб);
Коли приходить старовинна шхуна, А в небі серпень розкида зірки, Охриплу мову сивого Нептуна В його хатині чують моряки (М. Рильський);
До бухти Строкатих Скель, розташованої за двадцять кілометрів на захід від Нігілян, зайшла моторна шхуна (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)