шхуна

ШХУ́НА, и, ж. Парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.

На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила Нас кличуть в дорогу (Мур., Трибуна, 1950, 63);

Треба було весь час тримати шхуну впоперек хвилі, а вітер усе намагався штовхнути її вбік (Тулуб, В степу.., 1964, 394);

Коли приходить старовинна шхуна, А в небі серпень розкида зірки, Охриплу мову сивого Нептуна В його хатині чують моряки (Рильський, І, 1956, 59);

До бухти Строкатих Скель, розташованої за двадцять кілометрів на захід від Нігілян, зайшла моторна шхуна (Багмут, Щасл. день.., 1959, 130).

Значення в інших словниках

1. шхуна — [шхуна] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. шхуна — ШХУ́НА, и, ж. Парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння. На шхуну, рибалки! Напнуті вітрила Нас кличуть в дорогу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. шхуна — шху́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шхуна — -и, ж. Парусне судно з двома та більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з двигуном внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шхуна — шху́на (англ. schooner) судно, що має кілька щогл з косими вітрилами.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шхуна — Вітрильник з 2 і більше щоглами і косим парусним оснащенням; ш. з реями мають прямі вітрила на передній щоглі.  Універсальний словник-енциклопедія
7. шхуна — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови