шш

ШШ, виг., розм.

1. Те саме, що ша.

2. Звуконаслідування, що передає звуки шипіння, шелесту і т. ін.

Охрім вимиває в місці пшоно і висипає в казанок. «Ш-ш-ш»,— вимовляє вода і випускає на поверхню білу піну (Тют., Вир, 1964, 15).

Значення в інших словниках

1. шш — ШШ, виг., розм. 1. Те саме, що ша. 2. Звуконаслідування, що передає звуки шипіння, шелесту і т. ін. Охрім вимиває в мисці пшоно і висипає в казанок. “Ш-ш-ш”, – вимовляє вода і випускає на поверхню білу піну (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах