шіпка
ШІ́ПКА, и, ж., діал. Зменш. до шо́па.
Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (Стеф., І, 1949, 118);
В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр., VII, 1951, 347).
Словник української мови (СУМ-11)