шіпка

ШІ́ПКА, и, ж., діал.

Зменш. до шо́па.

Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (В. Стефаник);

В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. шіпка — Ші́пка: — повітка, навіс [22;52;51] — повітка [V]  Словник з творів Івана Франка
2. шіпка — ші́пка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. шіпка — -и, ж., діал. Зменш. до шопа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шіпка — ШІ́ПКА, и, ж., діал. Зменш. до шо́па. Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (Стеф., І, 1949, 118); В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр., VII, 1951, 347).  Словник української мови в 11 томах